Ппц, але ж тока наркоман фаталити может надіть роль коміка на себе! Ну шо ж, що там просяклось в "закладках" твоїх, давай-бо занесемо цю шизу тут. Розберемось, як я купив "метадон" і став курєром в Яндекс Еде. Це буде абшабашенно грандіозна історія, та дай бог, щоб ніхто з вас не повторював моїх помилок.
Окей, коли я зоставився недогоном, а ті "псилоцибини" більше не змазували мої мурахи в голові, я поняв, що треба акуратно заціпити шо-небудь покрутіше. І як у нас кажуть, "бізнес - це номер 1!" Так що прямо через косяк пішов шукати круті закладки, аби собі життя змалювати щасливіше. Знаєте, як кажуть "гофрон" - це як героями виходити, але якщо навпаки, то в перекладі на мову наркоманів - закладки.
Так ось, блін, лежу я тут на дивані, вже зібраний до марш-броска, гуглую, де купити метадон. Гугл видає мені те, що потрібно - кілька темних сайтів з популярними закладками. Ну як я міг пройти повз цей виблиск світла? Швидко я все розбив у "таблицю", порівняв ціни, рейтинги та відгуки. Все просто яскраве: хтось пише, що метадон від цього продавця - шедевр, гарячий номер 1 в світі стоп.
Та ну його, думаю, курір - це все те, що треба. Так от, замовив собі дозу, заплатив в "гофрон" - такий чат для місячних, - і чекаю своєї "радості". Їду додому, а там по телефону вже кицька з Яндекс Еди говорить, що мені пропонує роботу кур'єром. Якраз то, що треба - ну хто найкращий виконуватиме кур'єрські роздачі, як не зухвалий наркоман?
Стартував я зразу ж з проблемами. Не так-то просто було бігти з "метадоном", поки жменя закладок не побігають по венам. "Гофрони" - це окрема пісня: як втрапити в переписку наркоманів, коли ти кур'єр Яндекс Еди? Гуглить "гофрони" - це так, немов спілкуватися з аномаліями в Чорнобилі.
Так от, плюнув я на всю цю фігню, прткнув свій номер телефону на сайті з "гофронами" і вирішив справляти свої роздачі. Ніхто мені не скаже, що я не вмію балансувати між шайбою галузі наркотиків та штучними ласощами. Вже наступного дня пішов на свою першу роздачу з "метадонами" у великій сумочці Яндекс Еди.
І тут почалося. Двері відкриваються, а мені натура з голосом дикаря каже: "О-о-о, прийшов наркоманчег, привітайся з моєю дружиною - собакою, а то смажусь тобі на ганок!". Як розібратися - чи він про собаку, чи про мене? Так чи інакше, прийшлося психувати, даремно "метадон" купував.
Але не впав, думаю, завжди є шанс врятуватися. Увійшов до будинку, ноу-хау вже в голові: я ж знаю, де там скошені рейки, або там плату, зламав замок. Ну але шо ж я там бачу? Теж саме - закладки. Йду я, значить, погоджуюсь зі своєю долею, поки сумка з закладками Яндекс Еди не затремтіла. А ось і герой моєї історії - хазяїн, з яким я вирішив поспілкуватися ближче. Він каже: "Врач ти що, чувачок? В нас тут замки не ламані, а терміни свідчать про поспілкування із моєю собакою". Я образився і вибігнув з його квартири, не залишивши навіть відбитків пальців.
Ну і далі поспівчувають мені з наркополіції - ну шо ж, чекаю, коли подзвонять у двері, але ніхто не з'являється. Видно, "гофрони" не живуть у темряві поліцейських задумів. А мені вже в цьому бані терпіння лопається: хочеться нових закладок, номер 1 і навіть дещо екзотичне.
От така ось кумедна історія купівлі метадону та роботи кур'єром в Яндекс Еді. Кажуть, сміх продовжує життя, але з наркотиками - точно навпаки. Прошу, не повторюйте мої помилки, друзі. Ліпше пам'ятайте, що справжня радість в житті - це чиста голова і здорове тіло. Бережіть себе!
А зараз я піду шукати нові способи, як покращити своє життя, без цієї шизи з закладками та недогоном. Вибачте, якщо я когось засмутив, але така вже моя реальність. Бережіть себе, друзі, та пам'ятайте, що жити краще без шляхів наркотиків і розвалюхи. Слава Україні!
На шару купил закладки - сижу в астрале! Сегодня я вам расскажу как я купил метадон и погрузился в мир Counter-Strike 2, будучи неадекватным до предела. Ну, что же, погнали!
Мой депресняк был на высоте, я чувствовал себя как говно. Ничего не радовало, все меня шеймили и казались какими-то нижними существами. Но однажды мой братан предложил мне шикарную фишку. Он сказал, что может достать мне метадон, который сделает мой мир ярче и интереснее. Или хоть какой-нибудь мир, кроме этой серой рутины.
Я решился, и вместе мы отправились на поиски этого драгоценного фарша. Дефицит наркотов на рынке только подогревал наше желание. Оказалось, что парень с нашего двора знает своих дел. Он привел нас к одному дяде, который был в курсе где достать этот неотразимый кайф.
Мы договорились и встретились с дядей. Он черпал свои контакты из темных глубин интернета и знал, где находится настоящий метадон. Мы условились на встречу на улице Железнодорожной, в подъезде 10-го дома. Там нам и предстояло обменять деньги на этого чудо-наркотика.
Вечер встречи настал. Мы, с любопытством и волнением ждали свой драгоценный груз. Внутри меня кипело от предвкушения, от нелегальной адреналинухи. Легкий запах фольги и холодный ветерок в ушах только усиливали мою безумную жажду. Лицо напряглось, глаза загорелись, я уже представлял себя в астрале!
Когда дядя подошел, я понял, что это настоящий мастер своего дела. Он был не бодяженный, как все вокруг, сидевшие на скамейке. Он был самым крутым наркоделом в нашем дворе!
| Я: |
Привет, братан! Ты держишь то, что я искал? |
| Дядя: |
Да, ребят. Заходите в подъезд, я там убережу ваш заказ. |
| Я: |
А можно перед тем, как я посмотрю товар, пускануть парики? Хочу почувствовать этот запах свободы! |
| Дядя: |
Конечно, дружище! Мы рады встрече с настоящим ценителем. |
Мы зашли в подъезд, и дядя достал фольгу и закладки из своего кармана. Необычный запах проник в мое сознание, и я почувствовал, что уже оказался на волне! Мы разговорились о всех наших планах, о жизни и о том, как все круто станет после этого сеанса поездок в астрал.
И вот, настал момент истины. Я купил свой первый метадон и решился его испытать. Дядя ушел, оставив меня одного в этом хаосе. Я чувствовал себя более сильным и уверенным, наполненным энергией. Прямо как супергерой!
Я сел за компьютер, включил своего любимого Counter-Strike 2 и решил устроить массовую баню. Я не мог дождаться, чтобы пустить парики и прикоснуться к истине этой виртуальной жизни. Но тут меня одолела тревога: а что если все обернется крахом, если это было круто только в мечтах?
Вскоре все сомнения рассеялись, и я погрузился в настоящий экстаз. Когда я приступил к игре, я осознал, что мой скилл стал ощутимо выше. Я стал ощущать каждую текстурку и оружие превратилось в продолжение моих рук. Я чувствовал контроль над игровым персонажем, словно это был я сам.
Голова отключилась от реальности, и я окунулся в мир Counter-Strike 2, наркотический эффект закладок только усиливался. Как же кайфово было стрелять по врагам, ощущать их смерть!
Но со временем игра начала шеймить меня. Я проигрывал битвы, меня унижали другие игроки, мой рейтинг упал до нуля. Это было позорно, стыдно и унизительно. Я не мог принять поражение и решительно не хотел показывать слабость. Ведь в игре я искал признания и уважение от других игроков.
Но на деле оказалось, что это был просто мир иллюзий, мир наркотического обмана.
После этого опыта я поставил точку в своем наркоманском путешествии. Они только лишь уводят от реальности и питают наши слабости. Лучше играйте в настоящий Counter-Strike, развивайтесь и совершенствуйтесь, но помните, что виртуальный мир - это не реальность. Настоящее счастье находится в жизни, в настоящих отношениях и в ощущении полноценной жизни!
Если кому-то не понятно, что я пытаюсь сказать, то вот моя главная мысль - наркотики ничего хорошего не дадут. Они только унесут вас в мир иллюзий и зависимости. Поэтому лучше держаться от них подальше и наслаждаться жизнью без этих "кайфушек".